|
Проблема в тому, що порушником можна стати без наміру, просто через незнання. Отримавши візу з правом перебування в Шенгені протягом 90 днів, ви можете розраховувати на ці 90 днів і не стати порушником. Та насправді схема підрахунку – значно складніша. Тим, хто часто подорожує до ЄС, варто знати ці норми.
|
Питання безвізового діалогу є одним із ключових пріоритетів у відносинах України з ЄС. Та нині, доки ми рухаємося в цьому напрямі, треба розуміти особливості як отримання, так і використання Шенгенських віз.
|
26 червня 2013 року було внесено зміни до Конвенції про застосування Шенгенської угоди, Кодексу Шенгенських кордонів та Візового кодексу ЄС і з 18 жовтня 2013 року ЄС використовує новий спосіб обчислення кількості днів для тих, хто має Шенгенські візи.
|
Стандартна формула, на перший погляд, лишилася незмінною – перебувати в країнах Шенгену можна не більше 90 днів протягом 180-денного періоду. Але на практиці цей період починає обраховуватися не з того дня, коли ви отримали останню візу, а раніше. Тобто Ваші попередні поїздки до Шенгенської зони, по інших візах, теж беруться до уваги.
|
NUANCE... При виїзді з Шенгенської зони, на кордоні, вивчаються ваші подорожі за останні 180 днів!
|
Іншими словами, якщо ви виїжджаєте з Шенгену (будь-яким шляхом – чи то повертаєтеся з Польщі до України, або відлітаєте з Амстердаму до США), наприклад, 31 серпня, то до розрахунку беруться всі ваші поїздки, починаючи з 4 березня. Протягом цього періоду сумарна кількість днів, проведених у Шенгенській зоні, не повинна перевищувати 90 днів. І навіть якщо за минулі півроку у вас було декілька віз, нехай навіть виданих різними країнами Шенгену (і не лише мультивізи, але також одноразові), вони так само беруться до розрахунку.
|
Логіка полягає в тому, що в разі перевищення ліміту у 90 днів ви проводите в Шенгені більше часу, ніж за його межами, тобто маєте отримувати дозвіл на тимчасове чи постійне проживання. А це – зовсім інша процедура.
|
Важливо також враховувати, що до Шенгену входять не всі країни ЄС. Перебування у Болгарії, Великій Британії, Хорватії, Ірландії, Румунії та на Кіпрі, що не входять до Шенгенської зони, але є державами-членами ЄС, не береться до уваги при розрахунку. Натомість враховується перебування в Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії та Швейцарії, що не є членами ЄС, але входять до Шенгенської зони.
|
Підрахунок дійсно може видаватися складним. Тому в ЄС зробили онлайн-інструмент для подорожуючих: на сайті Європейської Комісії створено спеціальний калькулятор для самостійного обчислення дозволеного строку перебування, який можна знайти за цим посиланням. Також ЄК опублікувала посібник, який містить інформацію про нині діючі правила та практичні приклади користування калькулятором.
|
Варто також додати, що з проблемами, про які йдеться, можуть стикнутися дуже обмежене коло подорожуючих – ті, хто проводять в Євросоюзі більше часу, аніж поза його межами. І ці правила поширюються не лише на українців, але також на всіх інших громадян, яким потрібні візи для подорожі до ЄС і навіть на більшість тих, хто має право на безвізовий в’їзд до Шенгену.
|
Автор: Любов Непоп, тимчасово виконуюча обов'язки представника України при ЄС, Брюссель
Джерело: «Європейська правда»
|
|
